- глиця
- —————————————————————————————гли́ця 1іменник жіночого родухвоя—————————————————————————————гли́ця 2іменник жіночого родуголка; кладка; місток
Орфографічний словник української мови. 2005.
глиця
Смотреть что такое "глиця" в других словарях:
глиця — і, ж. 1) Листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя. 2) Велика дерев яна голка, на яку нанизують листя капусти, тютюну і т. ін. || Дерев яна голка, якою плетуть сіті, килими і т. ін. 3) діал. Поперечна планка, яка що небудь з єднує. 4)… … Український тлумачний словник
глиця — Те саме, що балясина … Архітектура і монументальне мистецтво
іглиця — гострий (мов ігла) верх гори [IV] … Толковый украинский словарь
глиця — ці, ж. Пт. Спиця для в язання … Словник лемківскої говірки
четиння — Четиння: глиця, хвоя [14] хвоя, глиця; [I] … Толковый украинский словарь
глицевий — а, е. Прикм. до глиця … Український тлумачний словник
гличка — и, ж. Зменш. до глиця … Український тлумачний словник
хвоя — ї, ж. 1) збірн. Голчасте або лускоподібне листя деяких рослин (сосни, ялини, модрини і т. ін.); шпильки, глиця. || Один листочок з такого дерева; голка, шпилька. || Про запах такого листя. 2) збірн. Гілля хвойного дерева. || Хвойний ліс, зарості … Український тлумачний словник
четина — и, ж., збірн., діал. Глиця, хвоя … Український тлумачний словник
балясина — (виточений, фіґурний стовпчик билець балкону тощо), глиця … Словник синонімів української мови
